KNESS та Green Genius розпочали співпрацю у сфері обслуговування високовольтної інфраструктури в Латвії
21/04/2026
Про експертизу KNESS у темі установок зберігання енергії на UA Energy 2026
15/05/2026

Прес-центр

KNESS на Energy Storage Day 2026

Команда KNESS повернулася з конференції Energy Storage Day 2026 — однієї з провідних галузевих подій в Україні, що присвячена розвитку технологій зберігання енергії для розбудови децентралізованої та декарбонізованої енергосистеми. Захід організувала УВЕА. KNESS підтримав конференцію як стратегічний партнер.  

Подія об’єднала провідих стейколдерів галузі: представників енергетичних бізнесів, державних діячів, асоціацій та усіх, хто цікавиться темою зберігання енергії і ВДЕ. Команда KNESS відвідала дискусійні панелі і у ролі слухачів, і у ролі запрошених спікерів. 

На конференції досвід та експертизу KNESS у темі УЗЕ презентували Сергій Кравчук, директор напряму трейдингу та постачання електроенергії у KNESS та Тетяна Петровська, комерційна директорка у KNESS. Ділимося головними тезами з їх виступів.

Сергій Кравчук про досвід диспетчеризації УЗЕ та цифрового управління гнучкістю 

  • KNESS уже має практичний досвід роботи на ринку допоміжних послуг. Зокрема, в управлінні компанії перебуває близько 87 МВт потужності УЗЕ у сегменті послуг з резерву підтримки частоти, де в середньому рівень виконання послуги за пів року становив близько 99%. Ще близько 55 МВт — у сегменті симетричного резерву відновлення частоти, із середнім показником надання послуги на рівні 98%. Ці результати підтверджують якість надання послуг нашою командою. Тож УЗЕ здатні забезпечувати стабільну роботу в сегменті системних послуг, а отже вже сьогодні є повноцінним елементом енергетичної гнучкості країни.
  • Ринок допоміжних послуг “насичується” — зростає роль арбітражних моделей та комбінованих стратегій роботи на різних сегментах ринку. За оцінкою експертів KNESS, перспективною є модель, за якої установка зберігання енергії може закуповувати електроенергію на балансуючому ринку та продавати її на ринку “на добу наперед”. Це один з варіантів комерційної стратегії, який разом із гнучким алгоритмом управління, може суттєво впливати на інвестиційну привабливість проєкту. Водночас фінальна економіка проєкту УЗЕ залежить не лише від ринкової моделі, а й від конкретних вхідних параметрів: CAPEX, вартості приєднання, операційних витрат, конфігурації об’єкта та обраної логіки керування.
  • Інтерес інвесторів до гібридних (“co-located”) рішень залишається високим через кілька переваг. Перша — краща ефективність проєкту у контексті приєднання до мережі (розподіл вартості на приєднання між двома електроустановками). Друга — УЗЕ дає змогу компенсувати небаланси відновлюваної генерації та підвищувати керованість об’єкта.
  • Щодо конфігурації обладнання для проєктів з УЗЕ — універсальної формули немає: кожен інвестор має рахувати модель індивідуально — залежно від CAPEX, регіону, логіки роботи на ринках та цілей проєкту. Однак для сонячної генерації оптимальною відправною точкою може бути співвідношення 1:4, тобто 1 МВт приєднаної потужності “сонця” — 1 МВт потужності та 4 МВт·год ємності УЗЕ. 
  • Ефективність УЗЕ сьогодні визначається не лише обладнанням, а й тим, наскільки якісно проєкт інтегрований у ринок та яку систему диспетчеризації використувує. На практичному досвіді перевірено, що EMS-рішення від KNESS дає змогу контролювати всі ключові технічні параметри основних елементів УЗЕ, управляти “батареєю” окремо або разом із генерацією, згладжувати піки, балансувати сонячну електростанцію та автоматично взаємодіяти з ринковими платформами.
  • Вже незабаром KNESS у ролі Агрегатора планує пройти сертифікацію на надання допоміжних послуг. Ця модель відкриє додаткові можливості для учасників Агрегованої групи KNESS щодо участі в ринку допоміжних послуг.

Тетяна Петровська про практичні кейси реалізації проєктів УЗЕ

У панелі: «Від угод до ефективних активів», присвяченій практичним кейсам проєктів УЗЕ, Тетяна Петровська зосередилася на тому, як сьогодні виглядає bankability різних моделей накопичувачів і чому українському ринку не варто робити ставку лише на один формат.

  • Сьогодні можна виокремити три основні сценарії використання УЗЕ: standalone, co-located (або “гібридні” проєкти разом із генерацією) та behind-the-meter: рішення для власного споживання, енергонезалежності та локальної гнучкості.
  • У порівнянні з гібридними проєктами, standalone рішення часто демонструють вищу окупність. З досвіду KNESS, IRR standalone проєктів може бути у середньому на 8–10% вищим, ніж у гібридних рішень. Та це не означає, що саме standalone має бути єдиним пріоритетом ринку, адже все залежить від вхідних даних та потреб замовника проєкту. У фінансову модель повинна закладатися усі інформація: коли проєкт буде збудований, який його CAPEX тощо. Тільки так інверстор зможе отримати чіткий розрахунок періоду окупності конкретного проєкту. 
  • Українській енергосистемі потрібні всі типи проєктів УЗЕ, але у правильному співвідношенні. Standalone УЗЕ є одним з інструментів гнучкості енергосистеми на рівні країни. Гібридні проєкти допомагають інтегрувати в енергосистему ВДЕ та роблять генерацію більш керованою. Behind-the-meter рішення посилюють енергонезалежність громад і бізнесу та формують основу розподіленої енергетики.
  • УЗЕ — не можуть замінити генерацію, але сприяють інтеграції сонячних і вітрових електростанцій у мережу, дозволяють зменшувати обмеження роботи ВДЕ-об’єктів у пікові періоди генерації і переносити їх енергію на години найбільшого попиту.
  • Попит на різні формати УЗЕ-проєктів високий. У роботі у KNESS — близько 900 МВт·год установок зберігання енергії, які компанія постачає, і/або реалізує як для власних проєктів, так і для замовників.
  • З досвіду, серед основних ризиків у реалізації проєктів УЗЕ — своєчасне залучення фінансування. Саме доступ до фінансування впливає на строки постачання обладнання, підключення до мережі та фактичний темп втілення проєктів. Також критично важливою є  експертиза команди на ринку України: досвід у девелопменті, пусконалагоджуваних роботах,  обслуговуванні, комерційному управлінні тощо. 
  • Вартість обладнання залежить від масштабу проєкту, конфігурації контейнерів, вартості приєднання та глобального ланцюга постачання. З одного боку, розвиток технологій працює на зниження ціни. З іншого — змінюється розмір мита та зовнішньоторговельні умови, які можуть впливати на кінцевий CAPEX. Тому з реалізацією проєкта зволікати не варто.
  • Інвесторам рекомендуємо дивитися не лише на базову ціну, а й на якість, безпеку та сертифікацію обладнання. Пріоритетом мають бути рішення з підтвердженими європейськими сертифікатами та надійною репутацією виробника. Пріортитетно — обладнання від виробників Tier 1, як наприклад обладнання від нашого партнера-виробника Hithium.

Дякуємо організаторам та усім учасниками Energy Storage Day 2026 за плідні дискусії та жвавий інтерес до нашого досвіду. Цінно, що сьогодні ми всі разом працюємо над масштабуванням проєктів УЗЕ  заради важливого результату: стійкої, гнучкої та сучасної  української енергосистеми.

Приєднатися до командиЗакупівліJoin our teamProcurement