Команда KNESS продовжує навчатися етичної комунікації з ветеранами та їх родинами. В рамках корпоративної ветеранської програми, що діє у KNESS, відбувся черговий тренінг від наших партнерів — БФ “Веста”. Цього разу говорили про підтримку тих, хто проживає втрату. У цій емоційно складній темі нам допомогла розібратися Ольга Проніна, психологиня мобільної служби підтримки БФ “Веста”. Занотували головні поради з лекції.
Як підтримати родичів загиблих та зниклих безвісти?
Кожна втрата — особиста. Спосіб проживання втрати — це виключно особистий вибір людини. Будь-які порівняння досвідів, трансляція власних уявлень про втрату чи знецінення — недоречні.
Які дії та слова можуть нашкодити?
- ”Поплач, стане легше”
- ”Заспокойся! Не плач, скільки можна…”
- ”Будь сильним/-ою”
- ”Тобі є заради кого жити”
- ”Час лікує”
Ці фрази знецінюють і відвертають людину від її справжніх почуттів.
- ”Не ходи так часто на цвинтар”
- ”Сходи в церкву”
- ”Краще зроби так…“
Це поради, про які НЕ просили, та нав’язування ваших особистих філософських/релігійних поглядів, що можуть не співпадати зі світоглядом людини і тому недоречні.
- Ігнорування, уникання теми горя
- Примус до розмов про горе
- Засудження та знецінення будь-якого вираження горя
Як підтримати людину, чиї близькі загинули чи зникли безвісти?
Заспокоювати: запропонувати води, обійми, потримати за руку, “подихати разом”, щоб стабілізувати стан.
Бути поруч й активно слухати: запитувати про стан людини, реагувати на її слова, кивати, перефразовувати й повторювати те, що каже людина.
Запропонувати підтримку: чітко окреслити, яку саме допомогу і в якому обсязі ви готові надати.
Допомагати з побутом: самостійно або організувати друзів, рідних чи інші служби, якщо людина втрачає функціональність. Важливо уникати тривалої гіперопіки, щоб людина змогла повернутися до функціональності.
Цікавитися станом людини і її потребами регулярно, протягом тривалого часу: навіть якщо людина не готова ділитися або проявляє злість у відповідь, не приймате на свій рахунок. Пам’ятайте, що стан людини і її потреби можуть змінюватися з плином часу.
Спільне часопроведення — об’єднує, повертає до життя. Які дії можна виконувати разом?
Для тих, чиї близькі зникли безвісти:
- Візьміть участь у групах підтримки, акціях-нагадуваннях про зниклих безвісти та полонених
- Долучайтеся до зустрічей звільнених з полону, створення фотоальбомів чи розробок концепцій заходів для нагадування про зниклих безвісти
Для тих, чиї близькі загинули:
- Дотримуйтеся щоденної хвилини мовчання
- Вшановуйте пам`ять в загальнонаціональні визначені дні (День Захисників та Захисниць, День пам’яті загиблих у війні та зниклих безвісти тощо)
- Будьте поруч у важливі дати (день народження, день загибелі, свята, які тепер будуть проходити без загиблої людини) та з розумінням ставтеся до стану людини у цей період.
Важливо! Якщо помічаєте, що людина усамітнюється протягом тривалого часу, залишається нефункціональною, у депресивному стані, не реагує на пропозиції підтримки — рекомендуйте звернутися до спеціалістів (у групи підтримки, до лікарів, психотерапевтів, консультантів, які допомагають проживати втрату).
Як KNESS підтримує сім’ї загиблих та зниклих безвісти в рамках корпоративної ветеранської програми?
“У KNESS ми регулярно комунікуємо з сім`ями, які втратили близьких на війні: запитуємо про їх стан, уточненємо потреби, надаємо матеріальну допомогу від компанії, консультуємо щодо пільг та оформлення необхідних документів. Також надсилаємо дорожні карти, ділимося інформаційними каналами й контактами ГО, які надають спеціалізовану соціальну, юридичну та психологічну допомогу. Для дітей загиблих та зниклих безвісти зберігаються всі пільги, компенсації та виплати, що визначені політиками та положеннями KNESS” — коментує Мар’яна Гульчак, фахівчиня з супроводу ветеранів та їх сімей.
Дякуємо БФ “Веста” за цінні рекомендації і співпрацю.
