Стійкість та Відновлення — під такою темою відбулася конференція Ukrainian Energy Security Dialogue, яка об’єднала українських, європейських та американських стейкхолдерів навколо важливих питань енергетичної безпеки України. Спікери та понад 200 онлайн та офлайн учасників обговорювали першочергові заходи та довгострокові цілі для забезпечення енергетичної стійкості України.
Євген Дідіченко, співінвестор KNESS, в межах дискусійної панелі “Декарбонізація як інструмент і виклик стійкості: як збалансувати майбутнє енергосистеми” разом із представниками влади та міжнародними партнерами сфокусувалися на обговоренні ключових аспектів, на яких варто зосередитися Україні.
“Ми бачимо Україну — енергонезалежною, карбон-нейтральною, енергетично-демократичною державою з децентралізованою системою виробництва енергії, яка має високий рівень надійності (в безпековому сенсі) та конкурентний рівень вартості енергії. Це бачення цілком реальне та досяжне” — зазначив Євген Дідіченко.
Що необхідно для розвитку енергетичного сектору та активації розбудови нової енергетики? На думку нашого експерта — це:
- Створення регуляторних, організаційних та фінансових механізмів, зокрема державної підтримки в частині сприяння розбудові нової енергетики.
- Доступ до дешевого капіталу. Враховуючи, що ВДЕ та УЗЕ — це капіталоємний бізнес, відповідно собівартість енергії прямо залежить від довжини та вартості боргового капіталу. Завдяки запровадженню державної підтримки у виді щорічних збалансованих квот на розбудову ВДЕ, маневрових потужностей та УЗЕ, інвестори отримали б доступ, можливо на конкурсній основі, до дешевого боргового капіталу.
- Забезпечення дієвих механізмів страхування від воєнних ризиків.
- Оптимізація роботи ринку допоміжних послуг, зокрема:
- запровадження довгострокових аукціонів (бажано з прив’язкою ціни до євро);
- приведення ціни на допоміжні послуги відповідно до діючої Методики (на сьогодні ціна заморожена на рівні минулого року);
- унеможливлення неплатежів на ринку допоміжних послуг; нарощування третинних резервів потужності, зокрема шляхом активізації ринку резервів заміщення.
- Врегулювання різних комбінацій спільного приєднання виробників різних типів генерації та установок зберігання енергії у спільну точку приєднання (так звана концепція “cable pooling”), зокрема шляхом розвитку механізму малих систем розподілу.
Які види генерації та в яких обсягах нам потрібно побудувати в Україні?
“Скептики зеленого переходу апелюють до технічної неможливості збалансування енергосистеми, побудованої на ВДЕ. Проте за нашим математичним моделюванням, енергосистема України може стати на 86% карбон-нейтральною і бути збалансованою. Водночас LCOE такої енергосистеми буде на рівні 80 Євро/МВт*год. За умови збереження наявного потенціалу атомних станцій для покриття річного споживання в об’ємі 140 ТВт*год, Україні потрібно 22 ГВт вітру, 15 ГВт сонця та 4 ГВт довгострокових систем накопичення. Для компенсації тривалих дефіцитів ВДЕ достатньо зберегти 5 ГВт теплової генерації. Для побудови такої енергосистеми потрібні інвестиції обсягом 50 млрд Євро.
Відповідно, така модель цілком реальна, як мінімум — технологічно, ми вже майже готові. Що ще необхідно для активації розбудови нової енергетики — регуляторні механізми та державна підтримка” — підкреслив Євген Дідіченко.
Додатково:
Захід організовано DiXi Group під патронатом Міністерства енергетики України та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Фото — DiXi Group.
