Проєктування (Engineering) відкриває цикл послуг за договором генерального підряду (EPC), з яким KNESS реалізує об’єкти установок зберігання енергії “під ключ”. І цей етап має свою специфіку. Тут надважливо врахувати сценарії роботи майбутнього об’єкта, конфігурацію обладнання (параметри PCS та контейнера УЗЕ), пожежну безпеку, можливість інтеграції систем моніторингу та управління тощо. У проєктному портфоліо KNESS 830 МВт·год ємності установок зберігання енергії, 200+ МВт·год з яких вже успішно працюють на ринку. Тож ділимося експертизою, як грамотно спроєктувати ефективний об’єкт УЗЕ разом з головними інженерами проєктів у KNESS: Віталієм Беспятчуком, Олександром Лісовиком, Володимиром Дресвянкіним та Олександром Кучеруком.
Етап проєктування можна розділити на 2 частини: розробка документації стадії “Проєкт” (Стадія П) та розробка Робочої документації (Стадія Р). Стадія П — відповідає на питання: “що саме будуємо, де, з якими параметрами і як це можна реалізувати?”. Стадія Р — “як саме виготовити обладнання, коректно змонтувати, підключити й здати в експлуатацію?”. Хронологічно Стадія П може виконуватися паралельно з девелопментом. Стадія Р — після отримання всіх дозволів та необхідних погоджень з системними операторами. Як рухається проєкт на кожній з цих стадій?
Розробка документації стадії “Проєкт” (П): перші етапи
- Формування завдання на проєктування для майбутнього об’єкта будівництва
На стадії П окреслюється загальне бачення об’єкта, яке з кожним наступним кроком буде ставати все більш деталізованим. Спочатку головний інженер проєкту з фахівцями з проєктування УЗЕ аналізують весь об’єм інформації про ділянку майбутнього об’єкта УЗЕ: відстань до точки приєднання, обмеження по землекористуванню, охоронні зони, сервітути, сусідство з житловими забудовами та історичні кліматичні дані. Усю зібрану вхідну інформацію, і головне — сценарії використання УЗЕ — описують у завданні на проєктування, адже все це визначатиме всі подальші проєктні рішення.
“На цьому етапі важливими є два моменти. Перший — не плутати номінальну потужність та ємність, адже це різні технічні характеристики УЗЕ. Другий — врахувати, що об’єкти з однаковою номінальною потужністю можуть мати різні конфігурації обладнання та ємності УЗЕ. Це залежить від цілей, які переслідує інвестор — чи то арбітраж, або /чи надання допоміжних послуг (РПЧ / аРВЧ), чи то робота для власного споживання. Команда девелоперів та інженерів з проєктування KNESS реалізують потребу інвестора в оптимальних технічних і проєктних рішеннях, підбираючи конфігурацію обладнання, яка буде максимально ефективною для роботи за окресленим сценарієм” — підкреслює Віталій Беспятчук, головний інженер проєкту у KNESS.
- Натурне обстеження потенційної ділянки для встановлення УЗЕ
- Виконання інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань
Далі — проєктанти виїжджають “у поля” для обстежень, щоб врахувати усі нюанси у плані проєкту УЗЕ. Перевіряють особливості рельєфу, наявність насаджень, ризики підтоплення, можливість під’їзду чи його створення для доставки великогабаритного обладнання тощо.
“Подальші кроки ще більше уточнюють деталі проєкту і додають “об’єму” всій картинці: геодезисти “змальовують” усі координати і зонування ділянки, готуючи топографічну основу для генплану, досліджують наявність інженерних мереж, які можуть заважати реалізації проєкту; геологи — описують несучі здатності і фізичні характеристики ґрунтів, корозійні ризики, рівень ґрунтових вод, щоб після будівництва не виникало просідань, перекосів, підтоплень, пошкоджень обладнання через його вагу чи неправильно підібрані матеріали. Ключове завдання на цьому етапі — виявити усі обмежуючі фактори, які можуть “завадити” у реалізації проєкту УЗЕ, і врахувати їх у проєктній документації надалі,” — пояснює експерт.
Наступні кроки і технічні рішення
- Підготовка головної електричної схеми та електротехнічних рішень
- Розробка розділу ”Релейний захист та автоматика та автоматизована система управління технологічними процесами” (РЗА та АСУТП)
- Напрацювання розділу ”Архітектурно-будівельні рішення”
“Ядро проєкту — це однолінійна електрична схема, яка відображає послідовність підключення УЗЕ до мережі та основні показники обладнання. Тут закладається уся логіка роботи об’єкта. Тож такі проєктні рішення у нас виконує команда інженерів, яка спеціалізується саме на роботах із установками зберігання електроенергії” — коментує Олександр Лісовик, який також обіймає посаду головного інженера проєкту у KNESS.
Після вибору обладнання та формування однолінійної схеми проєктанти розробляють план об’єкту, а спеціалісти напрямів РЗА та АСУТП — концептуальні рішення щодо захисту обладнання (склад та типи захистів, розрахунок струмів короткого замикання та уставок захистів) та передачі інформації (структура та тип передачі даних).
Далі свою роботу починають інженери-будівельники. На базі отриманого електротехнічного плану, а також геодезичних та геологічних вишукувань, вони виконують розрахунки, щоб обрати тип і габарити фундаментів.
Розробка подальшої документації
- Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)
- Розробка рішень генерального плану та транспорту
- Розробка Загальної пояснювальної записки (ЗПЗ) — щодо техніко-економічних показників та розрахунку класу наслідків, та Плану організації будівництва (ПОБ)
В оцінці впливу на навколишнє середовище описується можлива наявність небезпечних речовин у проєктному обладнанні та заходи щодо їхньої безпечної експлуатації. Далі розробляється генеральний план, де вказуються рішення щодо вертикального планування, розташування інженерних мереж та благоустрою ділянки будівництва. Окремо формуються ЗПЗ та ПОБ.
“Тут мають бути передбачені умови для доставки і встановлення великогабаритного обладнання, його правильного розміщення на об’єкті з дотриманням усіх безпекових і протипожежних норм, а також з дотриманням відступів для зручного сервісного обслуговування й монтажу” — коментує Олександр Кучерук, головний інженер проєкту у KNESS.
Також важливо грамотно спроєктувати протипожежні системи.
“Літій-іонні акумулятори, які лежать в основі більшості сучасних систем накопичення, схильні до термічного розгону — самопідтримувальної реакції перегріву, яку важко зупинити звичайними засобами гасіння. Тому на етапі проєктування закладаються системи раннього виявлення газу/диму/температури, автоматичне пожежогасіння, вентиляції для відведення небезпечних газів, фізичне розділення модулів для запобігання поширенню вогню, а також для дотримання нормативних дистанцій до сусідніх об’єктів і житлових зон. Протипожежна безпека — це пріоритет у проєктах УЗЕ” — пояснює Олександр Кучерук.
- Розробка розділу розрахунку режимів роботи УЗЕ в мережі
“У Технічних умовах (ТУ) “ховаються” усі вимоги щодо розробки документації. Тому ТУ опрацьовуємо макимально ретельно, щоб не пропустити важливі розділи, без яких погодження з системними операторами буде неможливим. Серед таких вимог може бути “прорахунок впливу додавання потужності УЗЕ до електричної мережі. Його виконуємо в окремому розділі — “розрахунок режимів роботи установки” — ділиться експерт.
Підбір обладнання для проєкту
- Формування опитувальних листів на обладнання для отримання комерційних пропозицій
Для правильного підбору обладнання цей етап є найважливішим.
“У таких складних технічних об’єктах, як установки зберігання енергії, не буває однакових наборів технічних рішень, а помилка в характеристиках обладнання може обійтися занадто дорого. Щоб зробити найоптимальніший вибір — формуємо для постачальників єдиний опитувальний лист і отримуємо порівнювані індивідуальні комерційні пропозиції з максимально детальним технічним описом обладнання. Далі багато спілкуємося з партнерами для уточнення всіх нюансів, ознайомлення з новинками на ринку, детального зіставлення і прийняття фінального рішення” — зауважує Володимир Дресвянкін, головний інженер проєкту у KNESS
У підборі контейнерів УЗЕ KNESS співпрацює зі стратегічним партнером HITHIUM — одним із провідних виробників установок зберігання енергії у світі. Щодо іншого обладнання — вже десятки років співпрацюємо напряму й з іншими світовими виробниками, які входить до рейтингу ТIER 1.
Погодження та експертиза напрацювань
- Погодження проєктної документації з операторами системи розподілу (ОСР) та передачі (ОСП)
- Проходження експертизи проєктної документації (за необхідності)
“Підготувавши необхідний пакет документів, передаємо його на погодження до ОСП та ОСР. Іноді потрібна ще й експертиза проєкту. Наприклад, коли об’єкт належить до класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3, або/та розташована на ділянці з підвищеною сейсмічністю. Окремо розробляємо та погоджуємо проєкт реконструкції мереж ОСП чи ОСР для приєднання УЗЕ. Розробка проєктів лінійної складової для приєднання УЗЕ до мереж ОСП або ОСР, класом напруги 110/35/10 кВ — також у компетенціях нашої команди. Погодження комплексу вищезазначених проєктів — це підтвердженння, що УЗЕ можна технічно і режимно приєднати до мережі” — підсумовує Володимир Дресвянкін.
Розробка робочих креслень (стадія Р)
- Розробка комплектів робочої документації та завдання заводам на виготовлення обладнання (панелі, ящики зовнішньої установки, розподільчі пристрої, щити тощо).
“Стадія Р — це коли “концепція” декомпозується за напрямами для виготовлення, будівництва, монтажу, пусконалагодження всього обладнання і його роботи в єдиній системі” — говорить Володимир. Тут продумуються і фіксуються всі деталі, щоб логіка роботи захистів відповідала параметрам обраного обладнання, спроєктовані опорні конструкції дозволяли встановити це обладнання разом з ящиками зовнішньої установки, а також, аби вистачило місця для заведення кабелів тощо. Відповідно до завдань на виготовлення заводам закуповується необхідне обладнання”.
Далі усі комплекти проєктної документації передаються будівельникам для реалізації об’єкту установок зберігання енергії. За потреби — інженери з проєктування здійснюють авторський нагляд за будівництвом, аби кожен розділ проєкту був втілений відповідно до вказаних рішень.
Детальніше про наступні етапи циклу EPC, а також подальше сервісне обслуговування та комерційне управління об’єктами УЗЕ — у наступних матеріалах.
